Тема деревообробного інструментарію може бути не тільки технічною, технологічною, а й світоглядною, філософською, що підтверджує розмова із Максимом Латком, директором компанії «Лойко Україна», українського представництва всесвітньо відомого німецького виробника широкого спектра пристроїв для оброблення різних матеріалів.
Актуальні тренди деревообробки
– Інструменти, як і верстати, для яких вони призначені, рідко кардинально змінюються. Їх зазвичай лише удосконалюють, базові моделі адаптують під конкретні потреби деревообробників. Ми в компанії «LEUCO» всі свої інноваційні розробки готуємо на відому виставку «Ligna». А вже звідти без затримки привозимо їх в Україну і презентуємо на місцевих галузевих виставках. Але іноді деякі інструментальні новинки з’являються в Україні раніше, ніж на «Ligna». А все тому, що вони тут у нас народжуються, в українській філії «LEUCO».
– Чим найбільше нині переймаються ваші клієнти-деревообробники?
– Клієнти завжди досить швидко відгукуються на наші інноваційні пропозиції й реалізовують їх на своїх виробництвах. Це допомагає їм підвищувати якість й продуктивність їхніх деревообробних процесів. Підвищення якості деревообробки – беззаперечний тренд сьогодення. Як конкретний приклад, назву впровадження в практику вітчизняної деревообробки ножових головок Кaster, які полегшують і покращують обробку деревини. Особливо це важливо при роботі з твердими, дорогими породами, де є потреба мінімізувати кількість браку. А загалом змін, які покращують наш інструментальний продукт, зазнали практично всі його види: дискові пилки, ультратонкі, насадні й кінцеві фрези тощо.
Водночас із покращенням якості деревообробки не менш важливою є потреба в підвищенні її продуктивності. Оптимізація деревообробки, а відтак і інструменту, котрий її здійснює, є зрозумілим прагненням і деревообробників, і виробників обладнання для їхніх потреб. Адже інструмент створюють і удосконалюють не просто так, а як відповідь виробників на запити клієнтів. Тому наш діалог має бути постійним, відвертим до тонкощів і доброзичливим. Отже – партнерським.
Як приклад цієї тези – обробка пальмової деревини. Клієнтам потрібно обробляти пальмову деревину, а вона вельми специфічна за будовою: волокна, мов сталеві, а серцевина м’яка. Тобто така деревина одночасно і м’яка, і тверда. Тому стандартними інструментами її обробити неможливо. Спільними зусиллями представників «LEUCO» в різних країнах, акумуляцією багаторічного досвіду вдалося запропонувати ефективну інструментальну технологію обробки непростого матеріалу. Ми пристосували для цього відому систему p-System. І хоча пальмове дерево – це не той матеріал, з яким звикли працювати українські меблярі, воно криє в собі неймовірні переваги: легкість та відновлюваність сировини. Це точно приверне увагу до неї й наших меблевиробників. Особливо експортноорієнтованих, для яких логістичні витрати дуже важливі, а отже, вони прагнуть зменшити вагу своїх виробів без шкоди для їхньої функціональності й привабливості.
Адаптація базових моделей інструментів до потреб й реалій українського ринку
Інструментальна обробка матеріалу – це не просто геометрична зміна його форми. Це – те, що наповнює кінцевий продукт доданою вартістю. А ще – що не менш важливо – те, що позначається на людських емоціях. А саме вони часто є визначальними в рішенні потенційного покупця придбати чи не придбати пропоновану виробником річ. Якість обробки матеріалів, з яких виготовлений той чи інший предмет, збагачує його емоційною цінністю. Звісно, покупець орієнтується й на ціну виробу (це теж фактор важливий), яка є одним із показників його конкурентоспроможності. Обробка матеріалу і тут відіграє провідну роль. Що менше сукупних затрат вона потребуватиме, то меншою буде собівартість кінцевого продукту. Це означає, що він краще продаватиметься. А оброблювальні операції при виробництві тих же меблів, як відомо, становлять левову частку в технологічному ланцюжку. Звісно, на емоційній складовій виробу позначається і його оздоблення. Але якщо деталь буде оброблена неякісно, то навіть яскраве оздоблення її не «врятує». Знову ж таки, неякісна інструментальна обробка збільшує витрати на доопрацювання виробу – вже навіть тим, що потребує додаткового шліфування, використання додаткових оздоблювальних матеріалів. І, звісно ж, вимагає додаткових людських зусиль, а що їх більше, то більша ймовірність браку. Що більший вплив людського фактору на процеси виробництва меблів, то ймовірніше те, що вони в кінцевому результаті матимуть більше огріхів. Отже, від експортних амбіцій виробникам у такому випадку доводиться відмовлятися.
– Отже, як із позицій інструментальника меблярам адаптувати своє виробництво до сучасних актуальних трендів, які ви назвали? З тим, аби мінімізувати, зокрема, і вплив на виробничі процеси людського фактору.
– Почну з того, що розповім про ті прості, але дієві, потрібні й корисні деревообробникам-практикам посібники, які ми почали пропонувати нашим клієнтам. Я їх називаю «шпаргалками». Це – аркушики на половину формату А4 з рекомендаціями з обох боків (або навіть секретами) того, як обробляти сучасні матеріали нашим інструментом – матеріали, які потребують особливих підходів у роботі. Уже видрукувано 15 таких «шпаргалок». Деякі з матеріалів ще мало використовують в Україні, але ми виходили із світової практики, розуміючи, що завтра їхнє поширення неодмінно станеться і в нас. Зміст «шпаргалок» такий: характеристики маловідомого широкому загалу матеріалу (приміром, полікарбонату, MDF, «органоїду», легкого бетону, піноскла, магнітної плити), методи обробки й інструмент LEUCO, який рекомендовано й не рекомендовано для цього застосовувати. Мета таких підказок: аби деревообробник-верстатник, ознайомившись із змістом наших «шпаргалок», міг запевнити себе й бригадира чи майстра цеху: знаю як! І це знання йому даємо готовим – стислим і комплексним. Йому, «озброєному» такою інформацією, не треба експериментувати тривалий час, псуючи інструмент і матеріали, аби зрозуміти, як можна, як треба, як правильно і як вигідно ним користуватися.
Чому я бачу потребу саме в таких шпаргалкових підказках? А тому, що всі ми звиклі до «шпор». Усі ми вчилися з їх використанням, всі звикли ними підстраховуватися й на їхні підказки покладатися. Знаючи, що це вже в природі наших людей, ми й вдалися до такої форми інформаційної підтримки наших клієнтів, якщо висловлюватися сучасною мовою. Втім, звісно, тільки «шпаргалковою» друкованою продукцією ми не обмежуємося. Видаємо й солідніші посібники – журнального типу, в яких демонструємо наші інструментальні досягнення, новинки й інновації, аби зацікавити ними якнайбільше українських деревообробників.
Нам важливо, аби клієнти нас сприймали не як банальних продавців німецького інструменту, а як партнерів у їхній справі. Які за неї вболівають не менш, ніж вони. Причому вболіваємо ми щиро й цілеспрямовано. Не на словах, а справами, розуміючи: що краще буде їхньому бізнесу, то, відповідно, краще й нашому. Ми справді взаємозалежні. «Лойко Україна» тому і вступила нещодавно в Українську асоціацію меблевиків, аби не тільки верстатники, цеховики, з якими ми безпосередньо працюємо й контактуємо, а й керівники та власники меблевих компаній це розуміли. Розуміли, що успіх їхньої продукції значною мірою залежить від нашого інструменту. Іноді індивідуально налаштованого до потреб і особливостей їхнього виробництва.
Для того, щоб відповідати таким потребам, ми повсякчас вдосконалюємо власну кваліфікацію й допомагаємо здобувати нові важливі знання нашим партнерам. Ми постійно організовуємо внутрішні й виїзні семінари, навчання, тренінги. Так само регулярно займаємося вдосконаленням своїх інструментів, пристосуванням їх до потреб вітчизняного ринку. Надаємо сервісне обслуговування й технічну підтримку клієнтам, котрі придбали у нас обладнання. Це важливо й тому, що наші інструменти преміум-класу, неграмотне користування якими означає не тільки нехтування їхніми справжніми можливостями, а й викидання гроші на вітер.
Повернуся до тези, чому нам вигідна успішність наших клієнтів. Якщо ми не будемо пристосовувати німецький інструмент до реалій вітчизняного меблевиробництва, то воно не матиме конкурентних переваг, адже інструмент не забезпечить високої якості й продуктивності обробки тих матеріалів, з якими доводиться мати справу нашим меблярам. Отже, вони втрачатимуть ринки, продажі, скорочуватимуть виробництва, а то й банкротуватимуть, в результаті чого перестануть бути нашими клієнтами. Ми їх втратимо, чого, звісно, не хочеться. Отака проста й об’єктивна взаємозалежність. Наша мета – аби українські меблярі й загалом деревообробники менше переймалися інструментальними проблемами й більшою мірою були націлені на те, аби йти в ногу з часом, відповідати меблевій моді, сучасним трендам дизайну, реалізовувати їх у своїй продукції, щоби вона успішно продавалася, зокрема за кордоном. Ми робимо інструментальну складову їхнього бізнесу не тільки малопроблемною, а й високоефективною. А це, ще раз підкреслю, додає вартості їхнім продуктам. Ми максимально відкриті для діалогу й сприяння. Такого ж очікуємо від партнерів-деревообробників – вчасної, правдивої, об’єктивної інформації про їхні потреби, труднощі, негаразди в інструментальній сфері, аби ми могли надати потрібну допомогу в повному обсязі. Немає ідеального інструменту, вдосконалювати його можна постійно, тому потреба в наших послугах у деревообробників буде завжди.
Для нас важливо, щоб не тільки верстатники й майстри цехів, а й керівники компаній і власники знали про необхідність та можливості наших інструментів. А також розуміли умови їхньої експлуатації, за яких вони демонструватимуть закладені в них можливості. Адже для їхньої повноцінної, точної роботи важлива навіть температура в цеху. Якщо буде, скажімо, 5-10°С замість нормативних 15, верстати будуть розбалансовані – змащувальна рідина загуста, люфти збільшені – і в сумі це призведе до погіршення якості обробки матеріалів й дострокового зношення інструментів. Ще не всі це нині у нас розуміють і надають цьому значення, тож замість того, щоб вникнути в такі нюанси, безпідставно нарікають на інструмент, коли трапляється брак.
Ми не тільки допомагаємо українським меблярам досягнути високого рівня обробки матеріалів, з якими вони мають справу, аби в підсумку створити конкурентоспроможний продукт, а й працюємо над тим, аби вони в реаліях українського ринку могли придбати німецькі деревообробні інструменти за прийнятною ціною. Тобто адаптація інструментів LEUCO відбувається і в ціновому аспекті, хоча це – не менш складне завдання, ніж суто технічне. І це при тому, що компанія «LEUCO» закуповує для виробництва своїх інструментів найдорожчі у світі витратні матеріали. В чому тут вигода? А в тому, аби створити інструмент, який не викличе жодних нарікань у клієнтів, яким хотілося б користуватися постійно. Одноразові продажі навіть найдорожчих інструментів нам прибутку не дають. Вигода для виробника – у довгостроковій партнерській співпраці з користувачами виготовлених ним інструментів, в наданні їм сервісних, ремонтних послуг, технічної підтримки. Щоб отримати вигоду від продажів інструментів і надання послуг, нам треба роками бути в ділових, партнерських взаєминах із клієнтами. Нарікання з боку клієнтів і все, що з ними пов’язане, у підсумку обійшлися б нам значно дорожче, ніж затрати на найдорожчі матеріали для виробництва інструментів. Такий він – німецький прагматичний підхід.
Наш приклад ведення бізнесу і роботи може бути корисним для наших клієнтів і в сенсі розумного наслідування. Якби й вони в такий спосіб довготривалої співпраці – відповідно із своїми клієнтами й постачальниками – вибудовували партнерські стосунки, то неодмінно забезпечили б собі успішність на багато років. А надто ті, хто має намір експортувати продукцію на інші ринки. Для них вкрай необхідне розуміння й уміння адаптувати свій продукт до потреб зовнішніх ринків. Як і те, як важливо інвестувати кошти в якість у всьому з тим, аби бути успішними й конкурентними. Думаю, що в межах УАМ ми пропонуватимемо і клієнтам, і всім меблярам досвід «LEUCO» загалом й нашої української компанії зокрема. Ми не просто група продавців, а креативна команда експериментаторів, винахідників, творців інструментальних ноу-хау та їх впровадження у виробництва.
Філософія партнерського бізнесу – це більше ніж кооперування з метою зручнішого ведення бізнесу, легшого отримання прибутку. Це – спільні, консолідовані зусилля для якихось глобальних покращень, що виходять за межі однієї чи групи компаній, що стосуються інтересів всієї країни, всіх людей. Покращень, плоди яких часто можна отримати не сьогодні, а лише в майбутньому, й вони не обов’язково будуть матеріальними. І коли ми, в компанії «Лойко Україна», створили інструментальну технологію зрощування деревини з використанням міні-шипа, то разом із деревообробниками, які її використовують, уже зекономили гектари лісу. А все тому, що таким чином забезпечуємо змогу значно зменшити кількість відходів при нарізанні шипів глибиною лише 11 мм і навіть 3,5, мм, що в рази менше від того, що зазвичай практикується під час цієї операції. Тим більше, що деревина за такого методу годиться з будь-яким рівнем сучкуватості, а фрагменти для зрощування можуть бути найменших розмірів. Щоб забезпечити самозаклинювання на таких коротких шипах, потрібна була інструментальна ювелірність: півкута нахилу конуса. Півроку знадобилося, аби цього досягти. А коли все ж досягли, то це стало справжньою революцією в інструментальній галузі.
Оце і є прикладом глобального мислення й націленості на глобальні вигоди й перспективи. Такі обсяги зменшення відходів при шипуванні заготівок для зрощування – це справді фури зекономленої деревини, гектари лісу. От і виходить, що вирішуючи ніби цілком локальні інструментальні проблеми, ми інколи виходимо на глобальні перспективи.
До речі, готуємо до наступної основної міжнародної галузевої виставки ще одну інструментальну революцію, яка народжена, знову ж таки, тут, в Україні, та яка на виставці «Ligna» обов’язково спричинить фурор. Не розкриватиму завчасно її суть, але це справді буде ЩОСЬ! Стосуватиметься глобальної модернізації насадних інструментів, яка вже навіть запатентована головним офісом німецької компанії. Якщо деревообробники почнуть застосовувати наші глобально модернізовані інструменти, то якість обробки деревини буде виведено на новий рівень навіть на старому верстатному обладнанні із значними зношенням і відхиленнями від норм. Знову ж таки, це – ще один приклад того, коли важливе інструментальне рішення є відповіддю на виклики сьогодення, на нинішні українські деревообробні реалії. З тим, аби і в таких непростих умовах можна було виробляти продукцію високої якості.4.jpg
Інші інструментальні ноу-хау українського походження
– У практичній площині в який спосіб відбувається вдосконалення, адаптація під конкретні потреби базових моделей інструментів? Ваші фахівці збирають ці потреби, запити користувачів, систематизують, групують їх і пересилають материнській компанії, аби фахівці «LEUCO» вносили необхідні зміни, здійснювали вдосконалення в тому чи іншому напрямку, тієї чи іншої технічної характеристики?
– Адаптуємо інструмент до потреб українського ринку ми самі, тут у Києві, маючи для цього висококваліфікованих інструментальників. Не просто висококваліфікованих, а фахівців із вродженою здатністю до креативного мислення, до бачення вирішення проблеми так і там, де інші цього не бачать, знаходячи прості, але часом справді геніальні способи вирішення. І такі «Леонарди да Вінчі» в інструментальній справі є в нашому колективі, в нашій креативній команді, чим я як керівник неймовірно пишаюся.
Чому потрібна регіональна адаптація базових моделей інструменту? Оброблювальні матеріали різні, хоча й однакові за назвою – що плитні, що масивні. Різного ступеня зношуваності деревообробні верстати, різний рівень кваліфікації верстатників, різні умови експлуатації інструменту. Тому наші інструменти або уніфіковані, якщо вони в стандартному виконанні, або індивідуально спеціалізовані, якщо вони розроблені з урахуванням реалій нашого ринку.
Я гордий, що на рахунку українського представництва «LEUCO» – уже не одне інструментальне ноу-хау в плані адаптації інтернаціональної лінійки інструментів німецького виробника до українського ринку, яке здобуло визнання наших німецьких колег. Не одна наша інструментальна ексклюзивна інновація сприйнята материнською компанією, як справді цікава, важлива для інструментальної справи, гідна поширення в усьому світі. Ми пропонували інструментальні вирішення, котрі справді дивують світ, бо не мають аналогів і рівних собі за винахідницькою значимістю. Вони з категорії number one.
– Не буде зайвим, якщо ви конкретизуєте й інші такі приклади, зокрема щодо мікрозрощення деревини.
– Ще дванадцять років тому ми створили продукт, який і досі не втратив своєї інноваційності. Це – пилки, які демонструють високу продуктивність при форматному розкрою плит на круглопиляльних верстатах. Інший приклад: ми єдині в світі створили пилки (їх деревообробники прозвали «їжачками»), в яких кількість зубів удвічі більша, ніж була до того. Зумовило таку розробку те, що в Україні постала гостра потреба в таких інструментах, коли на ринку матеріалів з’явилися кашировані ДСП. Наявні на той час стандартні рішення не годилися для якісної обробки таких плит. Ми взялися розробляти інструмент, який би при різанні плит не рвав паперове покриття. Створений українськими спеціалістами інструмент – це неймовірно круто, досі в світі йому немає аналогів. В результаті вдосконалення базової моделі пилки збільшився її експлуатаційний ресурс, якість різу підняли на найвищий рівень, але вартість її при цьому зросла несуттєво. Я вже казав про те, що ті інструментальні вдосконалення, які ми пропонуємо українському ринку, завжди адаптовані до нього і в ціновому відношенні.
Можу згадати й давненько вже створенні нами пакетні пилки, котрі можуть так само вправно різати-кроїти й один плитний лист, отже, немає потреби використовувати при розкрою два верстати – додатково ще той, який форматує тільки одну плиту. А ще в цьому контексті не можна не сказати про наші алмазні підрізні пилки, які забезпечують найвищу якість різання. Це – ще один приклад того, як наш інструмент дає нашим клієнтам конкурентні переваги при обробці деревини, що врешті проявляться і в якості кінцевого продукту.
В активі нашої компанії – й розробка високопродуктивного профілювання для обробки деревини методом нестингу та для консольних столів. Для цього створювали інструмент, який би за мінімального діаметра забезпечував максимальну ефективність його використання – знову ж таки, з мінімізацією кількості стружки, форматувань із попередніми припусками. Ця робота з базовим інструментом вивела на суттєве збільшення його ресурсу, продуктивності, й загалом його використання забезпечує низку економічних переваг.
– А якщо говорити про адаптацію інструментів до індивідуальних потреб конкретного клієнта, то як часто доводиться вдаватися до неї?
– Був час, коли в нових для нашої країни умовах ринкової економіки масово з’являлися нові виробництва, котрі всіляко прагнули продемонструвати свою новизну несхожість на інших, тому й потребували всього індивідуального. Тоді й інструмент для таких індивідуалізованих виробництв підбирали виключно індивідуально. Згодом, коли щось кардинально нове придумувати стало важко та непотрібно, коли, навпаки, одні почали переймати успішне в інших, коли кадри почали мігрувати, потреба, зокрема і в індивідуальному інструментарії, у більшості деревообробних виробництв зникла. Тепер якщо говорити про інструменти, то наші деревообробники послуговуються здебільшого тими, що стандартно адаптовані до вимог українського ринку. Їх, як я вже казав, все одно ми постійно допрацьовуємо, удосконалюємо з огляду на ті рівні якості обробки й продуктивності, які висуває світовий ринок, і на ті цінові можливості, що характерні для нашого.
Втім не тільки на цінові реалії орієнтуємося, бо в яких умовах український мебляр створює продукти? Не цілком сприятливі – а то й погані – для вітчизняних підприємців умови створює держава; не дуже дбайливо у нас ставляться до сировини – заготівлі, виробництва, транспортування, зберігання; не вельми цивілізовані у нас умови закупівлі матеріалів, обладнання, комплектуючих; не завжди достатньо кваліфіковані кадри, далеко не всі вони відповідальні, добросовісні й належним чином мотивовані; укомплектовані виробництва переважно не першокласним уживаним обладнанням, яке погано до того ж обслуговується, ремонтується й експлуатується; низький рівень зарплат; нецивілізована конкуренція. Чи можливо в таких умовах створити меблі європейського рівня? Навіть, якщо основні меблевиробні матеріали будуть найкращі? Складно, а то й неможливо. А якщо все ж можливо, то за рахунок чого? Звісно, значною мірою завдяки оптимізованій в усьому обробці матеріалів. А оптимізувати процеси обробки можна використанням найкращих інструментів. Але не треба думати, що лише інструмент забезпечить успіх, якщо йому протистоятиме весь комплекс перерахованих негараздів. У поганих меблярів завжди винен інструмент, ніби лише він відповідає за кінцевий результат.
– Якщо відбувається вдосконалення інструменту з метою поліпшення результатів роботи, то чи вдосконалюють і всі інші його супутні характеристики? Чи доводиться покращувати одну характеристику за рахунок погіршення іншої? Приміром, значно покращили характеристики, що забезпечують якість обробки, зменшення шуму процесу, але при цьому ресурс пилки став меншим і зросла її ціна.
– Ви правильно розумієте. Важко одночасно покращити всі характеристики й параметри інструмента. Визначальною є та чи інша пріоритетність. Якщо ж метою є покращити його функціонал, то цього домагаємося, розуміючи те, що, можливо, доведеться при цьому йти на зменшення експлуатаційного ресурсу інструмента, тобто жертвувати чимось іншим, теж по-своєму цінним. Інколи пріоритетним для когось є характеристика стійкості інструменту, тоді зміцнюємо його, розуміючи, що трохи погіршиться якість обробки, але ж не завжди вона висока й потрібна. Приміром, якщо йдеться про меблеві деталі, які будуть приховані – оббиті текстилем у м’яких меблях.
Це так, але не завжди. Так, коли стосується виробництва базових стандартних моделей інструментів. А коли ми беремося за їхню модернізацію, чим постійно переймаємося, то тут якраз і ставиться завдання покращити одні параметри без погіршення інших, а ще краще – одночасне покращення всіх.
Що попереду
– Світ уже перенасичений матеріальними цінностями, потреба в яких із все відчутнішим наступом цифрових технологій буде дедалі меншою. Отак помалу непотрібними стануть і меблі – у тому вигляді, який є на сьогодні. На наш вік їх ще вистачать, а внуки житимуть уже в іншому, цифровому світі, світі віртуальної реальності й можливостей, де не матеріальне цінуватиметься, а емоційне. Тенденції цього вже простежуються в одязі (дорогий одяг молоде покоління вже не приваблює), модне те, що просте, зручне – хай і діряве. Так само і в житлі. Популярність смарт-автомобілів, смарт-квартир, квартир-студій, роботи оnline – теж свідчення руху до спрощеності, мінімалізму, здешевлення й зручності життя.
До чого тут деревообробка й інструмент для неї? Обробка матеріалу – особливо нових матеріалів, що з’являються на ринку часто в результаті застосування нанотехнологій, – і є засобом зробити його цікавим, здатним викликати у людини позитивні емоції, потреба в яких згідно з попередніми міркуваннями й не надто віддаленими перспективами зростатиме. Знову ж таки, у розрізі такої перспективи все більшими будуть прагнення переінакшувати матеріали за допомогою інструментів у якнайзручніший і економніший спосіб. Щоб у результаті створювати і щось просте, й водночас високофункціональне та естетично досконале. Отож такі перспективи ставлять перед нами, інструментальниками, як і перед виробниками матеріальних предметів, все складніші завдання, постають все нові виклики, які, втім, тим і цікаві для креативних людей.
Як інструментальник із досвідом і баченням перспектив, я можу передбачити, що композитні матеріали все більше будуть витісняти у виробах натуральні. Відповідно, інструмент для їхньої обробки буде все більш популярним, різновидів його знадобиться більше. Тому-то, як ви же, мабуть, зрозуміли, готуючи оті наші «шпаргалки» для деревообробників, ми й акцентували в них увагу на особливості обробки не традиційних матеріалів (масиву, ДСП, фанери), а матеріалів нового покоління.
