На початку 2000-х років вітчизняні промислові підприємства почали активно замінювати зношене й морально застаріле деревообробне обладнання на сучасні, в основному імпортні, верстати з ЧПК. Нині цей процес модернізації наближається до свого піку, активно розвиваючись та вдосконалюючись, особливо в частині програмного забезпечення.
Якщо знати, над якими завданнями нині трудяться розробники CAM, то легко припустити, що саме отримають користувачі через кілька років.
Згідно з класичним визначенням, CAM (англ. Computer Aided Manufacturing) – це автоматизована система або модуль автоматизованої системи, призначений для підготовки комп’ютерної програми для верстатів із ЧПК. Під цим терміном розуміють як сам процес комп’ютеризованої підготовки виробництва, так і программно-обчислювальні комплекси. Таким чином, будь-яка CAM-система безпосередньо пов’язана з двома об’єктами – персональним комп’ютером і верстатом із ЧПК.
Нинішня ситуація обіцяє нам (і це демонструють останні галузеві виставки, й ми про це вже писали) найближчим часом запровадження на передових виробництвах концепції Industry 4.0.
Першою її версією вважають винахід механічних пристроїв, другою – налагодження масового виробництва, третьою – запровадження електроніки й автоматичного керування. Ну а Industry 4.0 ґрунтується на міжмашинних (M2M) комунікаціях – між продуктами, системами й машинами. Така інфраструктура передбачає не тільки автоматизацію процесів на локальному виробництві, але й більш глобальне поняття – коли не тільки комп’ютер або смартфон, але взагалі кожен прилад, починаючи від кавомолки в офісі й закінчуючи холодильником вдома, буде підключений до Інтернету.Industry_4.0_NoText-1.png© Industry 4.0
Машини та пристрої зможуть обмінюватися даними, набудуть здатності розуміти своє оточення й спілкуватися за інтернет-протоколом. Тобто кожен робочий об’єкт стане сам визначати, яку роботу необхідно виконати для виробництва деталі, виробу. Такий підхід веде до зміни парадигми в галузі – до програмних продуктів, які самі контролюватимуть виробничі процеси й використовуватимуть вбудовані датчики для моніторингу процесу обробки матеріалів, що дасть змогу негайно вживати необхідних дій у разі яких-небудь відхилень від норми. Ключова частина концепції – інформація, вбудована в продукт у міру його просування по стадіях виробництва, що дасть змогу реалізувати повністю гнучке «виробництво на замовлення».
Складається враження, що років через десять верстати дійсно будуть здатні самостійно розробляти програми керування для виготовлення завантажених у них 3D-моделяй деталей. Адже для цього достатньо вбудованої в систему ЧПК верстата CAM-системи, добре розвиненого функціоналу FBM або KBM, знань баз інструментів й режимів деревообробки , інструкцій (досвіду) щодо застосування кращих технологій і методів обробки.
FBM, або Feature Based Machining, – технологія, що здатна розпізнавати конструктивні елементи 3D-моделі деталі й автоматично застосувати до них стратегії обробки.
KBM, або Knowledge Based Machining, відрізняється лише тим, що до розпізнаних конструктивних елементів застосовуються стратегії, що враховують досвід користувачів.
Більшість CAM-систем перейде на нову концепцію використання кінематичної моделі верстата й верстатних даних при розрахунку операцій обробки. Базові рівні значної частини CAM-систем стануть безплатними. CAM-системи будуть тісно інтегровані з різними «хмарними сервісами» для підбору різального інструменту й оснастки, а також для отримання рекомендацій щодо режимів обробки. Технології FBM і KBM почнуть успішно застосовувати в багатоосьовій обробці. Модулі KBM навчаться давати оцінку ефективності застосування того чи іншого варіанту обробки. CAM-системи з модулями ВСО навчаться рекомендувати оптимальні режими для високошвидкісної обробки. CAM-системи почнуть активніше імпортувати в системи ЧПК. Програмне забезпечення верстатів із ЧПК відіграватиме значно більшу роль у конкурентній боротьбі виробників верстатів. У CAM-системах буде забезпечена широка підтримка операцій адитивної обробки та їхньої симуляції. Розпочнеться реальне використання CAM-систем на планшетних комп’ютерах. У модулях симуляції обробки з’явиться фотореалістична графіка.
