Німецька якість лісозаготівлі в українському лісі

Саме про те, як працює «німець» в українських умовах, нам розповів директор Боринського лісгоспу Львівського ОУЛМГ Михайло Ільницький.

У далекому 1967 році засновники компанії HSM (Hohenloher Spezial-Maschinenbau GmbH & Co. KG) брати Friedrich-Karl Fürst zu Hohenlohe-Waldenburg і Prince Hubert zu Hohenlohe-Waldenburg (Фрідріх-Карл Ферст цу Гогенлое-Вальденбург наме і Прінс Юбер цу Гогенлое-Вальденбург) задумалися над способом поєднання високого рівня продуктивності, довговічності й ергономічності дизайну у техніці для лісового господарства.

Зацікавлення технікою не було випадковим, адже до цієї знаменної дати родини Гогенлое-Вальденбург протягом 200 років вели стале лісове господарство, а згадка про їхню діяльність в історичних книгах сягає 1153 року, тож вони прекрасно розуміли, чого саме і в який спосіб вимагатимуть від техніки, яка працюватиме в лісі. Щоб втілити власне бачення у життя, брати Гогенлое-Вальденбург й створили компанію HSM для розробки, продажу, поширення та сервісу машин для лісового господарства.

Сказано – зроблено

Уже у 1970 році брати представили на розгляд публіки мобільну систему обкорювання стовбурів, яку можна було встановити на низькій платформі причепа частково повернутою і нахиленою, у 1978 р. – перший тягач HSM, 1980 р. ознаменувався виходом триточкових мобільних лебідок, які експлуатують донині.

Відтоді лінійка продукції для лісового господарства компанії HSM, значно розширилася. Зараз ця компанія – один із провідних виробників лісозаготівельної техніки в центральній Європі. Основу асортименту продукції HSM становлять трелювальні трактори, форвардери й комбіновані машини на їхній базі, а також харвестери й харвестерні головки.

Те, що відрізняє лісові машини HSM від подібної техніки, – їхня універсальність. Машини HSM мають більший попит там, де є потреба у високопродуктивних, універсальних лісозаготівельних пристроях, які можуть успішно працювати на порівняно невеликих ділянках, наприклад, при рубаннях догляду за лісом або при суцільних рубаннях.

Лінійка трелювальних тракторів

Дуже популярними в гірських регіонах є канатні трелювальні трактори HSM 805S і HSM 904S з гідростатичним приводом. Потужні, маневрені, стійкі на схилах, ці машини створені для інтенсивного трелювання великої деревини у складних умовах гірської місцевості.

Модель грейферного трелювальника HSM 904GR із 6-циліндровим двигуном об’ємом 6,7 л і потужністю 175 кВт, переднім щитом 1600 мм, рамою із центральним шарніром, кутом перекосу 45°, стабілізатором напіврамним має однобарабанну лебідку з тяговим зусиллям 100 кН. Її можна зробити валковою машиною, достатньо лише оснастити HSM 904GR валковою головкою Waratah FL85, харвестерною головкою Waratah 622B або подібними. У такому вигляді машина є дуже конкурентною альтернативою харвестеру легкого класу. Особливо це приваблює при заготівлі біоенергетичної деревини, рубаннях тонкоміру або при хлистовому методі лісозаготівлі.

Трелювальні трактори HSM 904S і HSM 805S обладнані потужними двобарабанними трелювальними лебідками Adler з тяговим зусиллям 2х100 кН і максимальним намотуванням канату 14 мм/100 м у стандартній комплектації. На замовлення ці трелювальники можна обладнати лебідкою з тяговим зусиллям до 160 кН і канатоємністю 14 мм/200 м. До особливостей цих тракторів належать також затиски на передньому відвалі, стійка середня частина, високий напрямний щит із паралельними напрямними, великі планетарні осі NAF. Обидва трактори мають шарнірно з’єднану рульову раму 44˚, передній відвальний щит шириною 2200 мм, прямий щит шириною 2200 мм, що опускається.

Кабіна тракторів зручно влаштована, встановлена на гумі, звукоізольована, має водяне опалення і зручне сидіння на механічній підвісці та відповідає стандартам безпеки. Її можна нахиляти, завдяки чому трактор значно простіше і легше обслуговувати.

Трелювальники обладнані тахометром із лічильником кількості годин роботи, індикатором температури охолодження рідини, датчиком рівня палива та світловими індикаторами.

У чому ж відмінність між цими двома тракторами?

HSM 904S має 6-циліндровий двигун потужністю 175 кВт із максимальною кількістю обертів 2200 об./хв та робочим об’ємом циліндра 6,7 л, бак дизельного палива об’ємом 185 л.

HSM 805S менш потужний, ніж HSM 904S. Він має 4-циліндровий двигун на 104 кВт із максимальною кількістю обертів 2200 об./хв та робочим об’ємом циліндра 4,5 л, бак дизельного палива об’ємом 160 л, але як і HSM 904S, обладнаний радіокеруванням, комплектом приборів дорожнього освітлення та ним можна керувати джойстиком.

Німецьку техніку – у рідні пенати

Коли ми читаємо про техніку закордонного виробництва, то перше, що спадає на думку, – це дорого і не для наших умов та можливостей. Проте чи знаєте ви, що трелювальний трактор HSM 805S успішно працює і в українських лісах – у Славському і Боринському лісгоспах Львівського ОУЛМГ, у Осмолодському, Надвірнянському та Броснівському лісгоспах Івано-Франківського ОУЛМГ.

Саме про те, як працює «німець» в українських умовах, нам розповів директор Боринського лісгоспу Львівського ОУЛМГ Михайло Ільницький. «У нашому лісгоспі трактор HSM 805S трелює деревину. Дві лебідки із зусиллям 10 т підтягують до себе зрубану деревину і при цьому не потрібно їздити до кожної колоди. По суті трактор зупиняється на лісовій дорозі і за 120 м підтягує до себе деревину, при чому тракторист, маючи пульт керування машиною, може вийти із кабіни і контролювати трелювання на відстані».

Трелювальний трактор HSM 805SПрацюють винятково канати із потужною двобарабанною лебідкою на 10 т. Якщо треба витягнути дуже важку деревину, то два канти можуть робити це одночасно.

Директор лісгоспу також наголошує, що для HSM 805S потрібна мережа якісних доріг – оскільки вона у Боринському лісгоспі хороша, то з цим проблем не було. Тим більше, що, за зізнанням Михайла Михайловича, лісівники мали намір купити харвестер, але коли власник компанії HSM особисто приїхав і оцінив умови, в яких працюватиме техніка, та обсяги рубок, то все-таки порадив купити трелювальний трактор, і про це боринські лісівники жодного разу не пошкодували.

«Ми значно економимо пальне – розповідає Михайло Михайлович, – бо при роботі HSM 805S на заготівлю 1 м3 деревини витрачаємо 900 г солярки. Для порівняння, у наших вітчизняних тракторів на 1 м3 деревини потрібно 2–2,5 л солярки. Крім того, цей трактор може заготовити 1000–1500 м3 деревини на місяць, що при нашій нормі 22 тис. м3деревини на рік цілком достатньо».

Директор лісгоспу приємно вражений, що після виконання робіт із трелювальником HSM майже не потрібні поновлювальні лісороботи.

«Трактор не виїжджає на лісосіку, а перебуває за її межами, відтак не пошкоджується підріст і грунт. А оскільки підріст залишається, то відновлення лісу відбувається природним способом. Якщо приїдете до нас у лісгосп, то побачите, що лісосіка, яку зрубали 2, 3 чи 5 років тому, вже вкрита суцільною «щіткою» молодих дерев, там просто неможливо зайти. А в лісосіці, яку вирубали у 2014 році, дерева вже сягають 8 м заввишки!

Практично лісгосп здійснює вирубування на площі 120–140 га, а завдяки тому, що ми зберігаємо підріст, то садимо 20–40 га, а решта відновлюється природно. Окрім того, завдяки трелювальному трактору HSM менше ерозії грунту, адже він не нищиться», – пояснює Михайло Ільницький.

Збережений підрістПриродний підріст, збережений завдяки трелюванню

На закупівлю трактора Боринський лісгосп спрямував відшкодування, отримані за лісогосподарські втрати, оскільки відбулося відчуження землі для параолімпійців, які побудували базу в Сянках. Кошти вирішили не проїдати, а закупити техніку – і це було правильно, адже нова техніка відразу себе окуповує, а стара потребує великих витрат на відновлення, запчастини тощо.

Кошти на закупівлю техніки і надалі є головною проблемою лісівників. «Ідеальний варіант для купівлі техніки – давати лізинги і кредити, але не під 24%. Такі високі проценти – це зашморг на шию, – журиться Михайло Михайлович. – Ніхто собі не може дозволити закупити техніку на кілька мільйонів для того, щоб потім платити великі суми відсотків за кредитом. Якщо б це були 3–8%, то підприємства закуповували б техніку».

Використання сучасної техніки у лісовому господарстві сприятливо позначається на екології Карпатського регіону – і приклад Боринського лісгоспу це лише підтверджує. Для цього потрібні лише гроші. Але лісова галузь нашої країни, безперечно, варта того, щоб в українських лісах працювала продуктивна, довговічна та ергономічна лісова техніка.

Поширити статтю
Leave a comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *