Німці – люди прагматичні. Враховуючи, скільки осіб мріють про власне житло, вони розробили технологію, яка дає змогу не лише швидко споруджувати будинок, а й робити його екологічним, що властиво суспільству XXI століття.
Застосувавши технологію МНМ (Massiv-Holz-Mauer), можна поєднати переваги деревини, надійність цегляних будинків і швидкість складання таку, як у каркасних будівель. Власники отримають екологічне житло з чудовими тепло- і шумоізоляційними характеристиками без важкого дорогого фундаменту, яке до того ж можна швидко спорудити.
Переваги будинку МНМ
Нині технологія МНМ визнана однією з найбільш екологічних, оскільки при виробництві дерев’яних плит не використовують хімічних засобів, а високої біо- та вогнестійкості плит досягають під час механічної обробки деревини.
За словами розробників, використовуючи технологію Massiv-Holz-Mauer, в найкоротші терміни можна отримати не лише екологічний будинок, що «дихає», де комфортно і приємно жити, а й теплий, оскільки в ньому не буде містків холоду, тому витрати на обігрівання житла будуть низькими.
Технологію Massiv-Holz-Mauer за діапазоном можливостей застосування можна порівнювати із кам’яними стінами. Вона гарантує стабільність якості протягом декількох поколінь. На відміну від цегляної кладки або інших подібних матеріалів висушений будівельний матеріал і швидкий монтаж запобігають накопиченню вологи. Завдяки природним властивостям деревини вдається уникнути утворення конденсату і цвілі. Висока теплоємність стін, побудованих за технологією Massiv-Holz-Mauer, і природний баланс вологості формують здорову і затишну атмосферу в будинку і сприяють хорошому самопочуттю людини.
Коливання температур, відчуття незручності і постійно змінювана вологість повітря в приміщенні неможливі завдяки теплим поверхням стін і тривалому їх охолодженню, що підтверджено випробуваннями, – запевняють виробники будинків такого типу.
До переваг МНМ-будинку також належить те, що масивні панелі дають змогу здійснити будь-яке конструкційне побажання замовника, а гарантовано рівні стіни і перекриття не потребують додаткової обробки, що значно заощаджує час і гроші клієнта. Також будинок має вогнестійку надійну конструкцію, захищений від вітру та біологічних небезпек.
Але в кожній бочці меду завжди є ложка дьогтю. Для МНМ-будинків це – витрати на залучення будівельного крана і можливі проблеми зі стільниковим зв’язком. В усьому іншому МНМ-технологія відповідає всім сучасним вимогам до житлових будівель.
Виробництво панелей для будинку
Все геніальне – просте, і технологія Massiv-Holz-Mauer – не виняток. В її основу покладено принцип виробництва фанери. Як відомо, лист фанери одержують, склеюючи листи шпону, покладені волокнами перпендикулярно один до одного. Так само виготовляють і масивні дерев’яні панелі за технологією МНМ, пошарово скріплюючи дерев’яні ламелі. Один шар дощок кладуть уздовж, інший – упоперек. Таких шарів може бути велика кількість. Особливість технології – клей не використовують, а скріплюють ламелі впливом грубої сили без використання будь-яких хімічних сполук.
Процес виробництва стінової плити починається в сушильній камері. Обрізні дошки кладуть у сушарку і просушують до 12% вологості. Деякі виробники гарантують ступінь просушування до 9%. Після цього ламелі нарізають на дві різні довжини: 3,25 м (висота майбутньої стіни) і 6 м (її довжина). Далі – обробка на верстаті. Дошки калібрують за товщиною (зазвичай 21–23 мм), вирізають на них дрібні поздовжні пази, вибирають чверті по крайках для ідеального зчеплення елементів один з одним без утворення містків холоду в майбутньому.
Процес обробки майбутніх панелей можна як поділити на етапи і задіяти кілька верстатів, так і здійснювати одночасно, якщо на підприємстві є верстати типу NFA, котрі цілковито готують матеріал до складання.
Для виробництва масивних стін використовують порівняно недорогий матеріал – дошки хвойних порід II або III, іноді IV сортів без синяви та інших вад, які можуть позначитися на якості будівлі. Для внутрішніх шарів можуть використовувати як суцільні ламелі, так і невеликі фрагменти, перевірені і укладені за розміром. Однак використовувати шматочки деревини операторові верстата складно – програма повинна точно прорахувати зшивання таких клаптиків.
Перший, лицьовий, шар утворюють короткі дошки довжиною 3,25 м. Їх кладуть на стіл пазами вгору. Далі цвяхозабивний верстат, пересуваючись, на рівновіддаленій відстані вбиває йоржеві алюмінієві цвяхи під кутом 45°. Притискні ролики при цьому щільно стикують фальцьовані межі ламелей між собою для запобігання утворенню шпарин між елементами плити. Використання саме алюмінієвих цвяхів обумовлено тим, що спочатку всі панелі виготовляють суцільними і лише потім у них вирізають отвори для вікон і дверей. Якби цвяхи були не з доволі м’якого алюмінію, а зі звичайної сталі, то при виготовленні отворів їх би не розрізали пилкою, а видирали з коренем, розриваючи деревину і затуплюючи зубці пилки.
Наступний шар (парний) становлять довгі шестиметрові дошки, які також скріплюють між собою. Кількість шарів завжди непарна і може коливатися залежно від кліматичної зони від 7 до 15. Товщина зовнішніх несучих стін становить від 160 до 340 мм, перегородок – від 110 до 160 мм. Можливість створення таких товстих дерев’яних стін дає змогу будинку, побудованому за технологією MHM, відповідати сучасним вимогам теплозбереження без будь-якого додаткового утеплення.
Після проходження всіх етапів готова стінна плита потрапляє на верстат з ЧПК, обладнаний різними різальними головками. Спочатку панель калібрують за товщиною, після чого обпилюють за розміром, заданим дизайн-проектом будинку. Потім верстат вирізає віконні та дверні прорізи (стіл повинен забезпечувати можливість наскрізного різання). Фрезою вибирають чверть у нижній частині плити для встановлення її на фундамент, при необхідності – по торцевих боках для стикування кутів. І врешті-решт фрезою вирізають ненаскрізні пази, призначені для розведення труб, проводки. Але робиться це в останню чергу.
В результаті замовник отримує комплект будинку з деревини, просушеної настільки, що їй не страшні біологічні ураження. Деякі виробники після складання плит обробляють їх екологічно чистими антисептиками, щоб забезпечити будинку додатковий захист від комах і цвілі.
Пожежобезпека, тепло- та звукоізоляція
За ступенем вогнестійкості дерев’яні масивні стіни належать до класу малопожежонебезпечних, оскільки різноспрямовані пази на дошках і утворені ними повітряні канали перешкоджають поширенню вогню. І навіть якщо пожежа в такому будинку все-таки виникне, мінімальний час, який витримують стіни до втрати несучої стійкості, становить 30 хв. Обвуглювання панелі відбувається повільно. Отже, боятися немає чого – при таких параметрах люди встигнуть покинути приміщення.
Повітряні канали в тілі готової плити покращують також показники тепло- і звукоізоляції. Деякі виробники заявляють, що здійснені ними випробування довели, що будинки, побудовані за технологією МНМ, на 30% перевершують нормативні вимоги щодо теплоізоляції. Також серед плюсів будівництва з масивних стін називають їх здатність відбивати електромагнітне випромінювання (до 97,5%), що можна пояснити екранувальною дією алюмінієвих цвяхів. Однак тут може виникнути неприємний момент – за наявності великої кількості цвяхів в дерев’яному «пирозі» стін можливі проблеми зі стільниковим зв’язком, що може дратувати мешканців. Тому майбутнім власникам будинку краще вибирати виробника, який не економить на матеріалах і використовує цілі дошки, а не зрощує їх з невеликих шматочків.
Правила монтажу
Від швидкості монтажу залежить якість деревини: вона не повинна набрати зайвої вологи, набрякнути і заразитися грибками. Для запобігання появі дефектів виробник повинен герметично обгорнути плити плівкою або іншим водонепроникним матеріалом перед відправленням на будмайданчик. Завдяки тому, що масивна стіна вже має всі необхідні конструкційні пази і вирізи, саме складання будинку відбувається швидко. На будмайданчику зберігати плити слід за півметра від землі без плівки, перекладати їх лагами, забезпечити провітрювання, і обов’язково зберігати під навісом. Для захисту від косих дощів можна тимчасово накривати матеріал товстою плівкою.
Як і під час будь-якого будівництва, перед монтажем за технологією МНМ передусім заливають фундамент. Вибір типу основи залежить від грунту на ділянці. Найчастіше для масивних стін влаштовують свайовий або стрічковий фундамент, оскільки деревина не потребує масивної платформи. На готовий фундамент укладають обв’язувальний брус, міцно закріплюючи його анкерними болтами. Після цього можна починати монтаж будинку. Для цього використовують кран, оскільки плити великі за розміром і важкі, – людина їх підняти не в змозі. Кран встановлює масивні стіни прямо на обв’язувальний брус, з яким виготовлені на заводі чверті надійно зчіплюють по нижній частині плити за допомогою масивних конструкційних цвяхів, забитих по периметру. Місця стиків елементів змащують герметиком. Так одна за одною стіни стають на свої місця.
Бригада кваліфікованих робітників складає коробку будинку площею до 70 м2 з масивних стін за 1-2 робочі дні. Якщо дім дво- або триповерховий, часу знадобиться більше.
Якщо будинок має кілька поверхів, то технологія така сама. Після укладання краном міжповерхових перекрить на балки, які є в комплекті будинку, знову кладуть обв’язувальний брус, закріплений болтами, і повторюють операції. Готову коробку заводять під дах. Для кроквяної системи найчастіше використовують клеєний брус, довжина якого може значно перевищувати звичайний дерев’яний брус, що надає широкі можливості для реалізації дизайнерських рішень.
Облаштування будинку
Будинок, споруджений за технологією Massiv-Holz-Mauer, не потребує часу на усадку. Це пояснюється тим, що панелі від самого початку оптимально висушені, тому встановлювати вікна і двері, починати обробку можна відразу. Будинок також не потребує додаткового утеплення, однак при бажанні (або якщо стіни тонші за рекомендовані для відповідної кліматичний зони) їх можна утеплити. Для цього годиться як екструдований пінополістирол або мінераловатний утеплювач, так і сендвіч-панелі (в цьому випадку, однак, вже не доводиться говорити про 100% екологічність будинку). Ці матеріали укладають за стандартною схемою, використовуючи ригелі, жодних особливостей у технології МНМ тут немає. Облицювати будинок можна також будь-яким традиційним матеріалом: цеглою, вагонкою, сайдингом, вентильованим фасадом, штукатуркою. Останню наносять тільки на утеплювач – в жодному разі не на дерев’яні стіни.
Стіни зсередини захищають пароізоляцією, обшивають гіпсокартоном і покривають керамічною плиткою, шпалерами, фарбою. Особливо гарно виглядає всередині будинку натуральна вагонка. Підлога у такому житлі одразу рівна, тому не потребує додаткових операцій – на неї можна укласти будь-яке підлогове покриття: від ламінату до підлогової дошки.
Технологія MHM дає змогу споруджувати як індивідуальні котеджі всіх класів, таунхауси, так і малоповерхові будинки та об’єкти соціально-побутової інфраструктури (школи, адміністративні будівлі, склади і офіси).
