Деревина – традиційний матеріал для виготовлення вікон. Він екологічно чистий, довговічний, з низькою теплопровідністю. Завдяки сучасним методам обробки деревини збільшився термін служби дерев’яних вікон, вони отримали зручну сучасну фурнітуру, яка дає змогу відкривати стулки в будь-якому напрямку. Розглянемо різноманіття дерев’яних вікон на прикладі продукції компанії «Wooden Window», яка ще раз доводить, що дерев’яні вікна можуть дуже різнитися.
Перш за все зауважимо, що «Wooden Window» орієнтована на преміум-сегмент ринку, тому для виробництва вікон використовує червоне дерево. Сам процес виробництва не відрізняється від стандартного.
Спочатку пиломатеріали розрізають за допомогою торцювального верстата на заготовки необхідної довжини. Далі фугувальний верстат створює базову поверхню і обробляє в кут. Наступний крок – кожній деталі майбутнього вікна надають остаточну форму, використовуючи для цього 33 різних інструментів. Оброблювальний центр вифрезеровує форму і робить отвори для шкантів у деталях вікна. Опісля робітник заливає отвори клеєм і вставляє дерев’яні шканти. Далі клеєм змащують отвори у бокових частинах вікна і за допомогою шкантів з’єднують всі частини вікна. Рама вікна готова. Її запресовують у ваймі, де під тиском частини рами з’єднуються ще щільніше. Залишки клею витирають, і рама знову потрапляє на оброблювальний центр, а відтак до полірувально-шліфувального верстату.
Потім у раму вставляють декоративні планки – спочатку горизонтальні, а потім вертикальні, які формують остаточний її вигляд. Готовий виріб знову шліфують – на цей раз вручну і вібраційною машинкою. Все, рама готова – її можна фарбувати. Фарбу на водній основі наносять за допомогою розпилювального устаткування.
Наступний етап – вставляння шиб. Для цього кожен квадрат рами вимірюють і точно під розмір вирізають шибку. Далі герметиком заповнюють пази для шибки, вставляють її і встановлюють тримачі для скла, знову наносять герметик і «садять» на нього штапики, які за допомогою пневмопістолета прибивають цвяшками. Залишки герметика видаляють, чистять скло і перевіряють, чи не залишилося на шибці позначок і подряпин. Відтак фінальний штрих – встановлення віконних ручок, які різняться залежно від стилю, в якому зроблене вікно. Готове вікно можна пофарбувати у будь-який колір залежно від уподобань замовника і стилю приміщення.
Традиційне для США вікно – підіймальне вікно із двома рухомими рамами, яке ще називають англійським. Воно складається з двох частин (віконниць), які трохи перекривають одна одну і здатні ковзати вгору і вниз всередині рами. Ці дві частини можуть бути не обов’язково одного розміру. Підіймальні вікна не мають завіс. Відчиняють вікно, підіймаючи раму прямовисно вгору – там, де віконниці фіксують. У сучасних підіймальних вікнах із двома рухомими рамами використовують пружинні балансири для підтримання віконниць, але традиційно з цією метою раніше використовували контрбалансири в коробках по обидва боки вікна. Це були прикріплені до віконниць використані шківи плетеного шнура, а пізніше – спеціально виготовлений ланцюг.
Традиційні англійські вікна високі й досить вузькі, мають одинарне засклення й раму з невеликих квадратів. Однак це не обов’язково.
Розрізняють одностулкове й двостулкове англійське вікно. Одностулкове – простіше, одна частина в такому вікні фіксована, а друга – рухома. Двостулкове англійське вікно складається із двох полотнищ, які підіймають вертикально.
Практичність сучасного англійського вікна полягає в тому, що конструкція дає змогу засклити більшу площу, пропускаючи велику кількість світла. Стулки не захаращують простір. Надійні засуви забезпечують безпеку, а випадковому зачиненню запобігає надійна фіксація.
Протягом декількох поколінь таке вікно із двома рухомими рамами було найпоширенішим серед власників будинків у сонячній Каліфорнії завдяки гарному вигляду та надійності.
Поворотно-відкидне вікно
Це вікно, одну стулку якого при певному положенні ручки, можна відчинити, або повернувши навколо вертикальної осі на кут до 160°, або відхиливши на нижньому підвісі, в результаті чого утворюється щілина для провітрювання. Є спеціальні елементи фурнітури, що дають змогу фіксувати кут відчинення, убезпечувати стулки від самовільного зачинення тощо.
Поворотно-відкидні вікна повною мірою забезпечують провітрювання приміщення замість традиційних кватирок. У той же час установлення вікна з кватиркою робить безглуздим відкидний варіант відкриття, який веде лише до додаткового подорожчання порівняно зі звичайним поворотним варіантом. Це оптимальне вікно для аварійного виходу і для тих клієнтів, які хочуть полегшити собі догляд за вікнами.
Еркерне вікно
Традиційна еркерне вікно – мультипанельне, складається, щонайменше, із трьох панелей, встановлених під різними кутами, щоб утворити виступ за лінію стіни. Еркери є прекрасним способом продовжити кімнату назовні, розширити краєвид і збільшити доступ світла.
Такий тип вікон використовують, як правило, у будинках нетипового планування, індивідуальних котеджах, зимових садах і в засклених лоджіях навіть у будинках із серійним плануванням.
Еркерне вікно складають зі звичайних вікон, які стикують одне з одним за допомогою додаткового з’єднувального профілю – так званої еркерної труби, яка дає змогу з’єднати віконні панелі під будь-яким кутом від 90° до 180°. Усередині труби є потужний сталевий армувальний профіль, а кут формують додаткові профілі з ущільненнями.
Монтаж такого вікна є відповідальним етапом, тому що необхідно не тільки скласти й закріпити всю конструкцію, але й облаштувати якісну гідроізоляцію стиків між рамами й еркерним профілем для запобігання продуванню й промерзанню конструкції.
Панорамне вікно
Панорамне, або як ще його називають, венеціанське вікно – це велике фіксоване вікно в стіні, яке можна зробити як з одного великого суцільного листа скла, так і поділити цей лист на будь-яку кількість різних за формою і розміром секцій за допомогою вертикальних брусків. Таке вікно забезпечує панорамний вид з вікна.
Основна ідея панорамних вікон – відчувати тісний зв’язок із природою, перебуваючи в приміщенні, а також впустити в кімнату якнайбільше світла. Як правило, такі вікна дуже великого розміру, часто на всю стіну.
Вікно з нижньопідвісними стулками
Вікно з нижньопідвісними стулками, або з нижньою фрамугою, – це вікно із нижньою поворотною стулкою, що відчиняється з нахилом вертикально, як правило, всередину приміщення, в результаті чого утворюється верхній отвір для провітрювання. При відчиненні таких вікон стулка рухається по нижній горизонтальній осі. Варто пам’ятати, що такі відкидні вікна відчиняють зверху. Зазвичай їх використовують для вентиляції і встановлюють на сходових прольотах, у підвалах, у виробничих та інших приміщеннях, де відчинені стулки можуть заважати. Встановлені над дверима, такі вікна часто називають вентиляційними.
Недоліки таких вікон: ззовні їх важко мити, тому часто їх встановлюють у підсобних і підвальних приміщеннях і як вікна верхнього освітлення.
Вікно з верхньопідвісними стулками
На противагу попередньому варіанту, при відчиненні таких вікон стулка рухається по верхній, горизонтальній осі. Напрямок відкривання стулки – здебільшого назовні. Ці вікна дуже часто встановлюють у спортивних залах і виробничих приміщеннях як вікна верхнього освітлення. Їх можна помити лише ззовні, тому доцільні вони в тих місцях, де доступ до зовнішніх поверхонь, наприклад, на нижньому поверсі або у зимових садах.
Аркове вікно
Аркове вікно – це вікно, верхівка якого утворює дугу. У свою чергу, їх поділяють на декілька типів: мавританські, які зовні схожі на підкову, стрілчасті для використання в готичній архітектурі і напівциркулярні для використання в архітектурі православних храмів.
Аркові вікна, заслужено вподобані дизайнерами, – досить трудомістке завдання для віконного виробництва, оскільки ділова деревина не росте за радіусом, отже, процес виготовлення арки менш технологічний. Але саме тому аркове вікно таке елітне.
Полегшити завдання виробництву (тобто скоротити строки виготовлення) можна, якщо на етапі проектування будинку уважно поставитися до геометрії аркових вікон: по можливості вилучити з конструкцій «неправильні» арки – багаторадіусні дуги: еліпси, «сигми», «куполи» тощо, бо виготовляють такі елементи за шаблонами вручну. Необхідно пам’ятати, що суворі вимоги до точності виконання сучасного євровікна змушують технологів оперувати знаннями з геометрії і тригонометрії навіть при виготовленні «правильних» арок. Розрахунок же розкроювання «неправильних» дуг більш складний, і, крім того, в аркових частинах таких вікон найчастіше неможливо облаштувати стулки, що відчиняються. Але можна робити «правильні» арки із заниженим центром — аркова частина вікна цілком може бути меншою від половини кола.
Що ж до аркових стулок, тут є певні нюанси: поворотні стулки в правильних арках виготовити легко. Для поворотно-відкидних стулок застосовують спеціальну фурнітуру, яка має інший зовнішній вигляд і потребує більше уваги під час експлуатації. Але краще все-таки при проектуванні уникати поворотно-відкидних аркових стулок там, де в них немає необхідності.
Аркові вікна криють у собі труднощі і для майстрів, що займаються оздоблювальними роботами: виконання аркових відкосів складніше і не дає змоги використовувати негнучкі матеріали.
При проектуванні аркових вікон з арковими стулками, що відчиняються, треба враховувати ще один аспект – внутрішні відкоси, теж аркові, зазвичай не дають змоги відкривати аркову стулку до кінця через перетинання траєкторії стулки з дугою кута відкосу.
Треба також розуміти, що виготовлення аркової стулки, пов’язаної з арковою рамою, збільшує вартість замовлення.
Вікно з вертикальним навішуванням рам
Вікно з вертикальним навішуванням рам може відчинятися як зовні, так і всередину. Стулку кріплять до рами однією або декількома завісами. Донедавна це був найпоширеніший тип вікна.
Цей тип вікон бере початок ще із часів Середньовіччя і є найранішою відомою моделлю рухомого вікна. Спочатку воно складалося із 6 віконних полотен, але у міру поліпшення якості скла вікно стали виготовляти із двох полотен.
Винайдення ковзальних рам у підіймальному вікні на початку 1900-х років суттєво знизило популярність вікна з вертикальним навішуванням рам, проте і донині воно є одним з основних віконних типів.
«Плюсом» таких вікон є ширина розкриття – вона є найбільшою з усіх вікон, окрім того їх дуже легко відчинити – для кращої вентиляції, і можна щільніше зачинити – для більшої енергоефективності. Якщо поставити на такі вікна гачкоподібні замки, убудовані в раму, вікна з вертикальним навішуванням надзвичайно важко зламати. Вони можуть бути дуже міцними, якщо їхні механічні частини підтримувати в гарному робочому стані – для цього їх потрібно змащувати й не засмічувати. Оскільки вікна з вертикальним навішуванням рам відчиняються дуже широко, чистити як зовнішній, так і внутрішній бік скла досить легко.
Незважаючи на переваги таких вікон, варто пам’ятати, що відчинені назовні такі вікна більше зазнають впливу погодних стихій, внаслідок чого деякі частини вікна зношуються швидше. Також більшість вікна з вертикальним навішуванням рам схильні до поломок у механічних частинах, але цьому можна запобігти, про що вже говорилося вище.
Світловий купол
Вікно верхнього світла (зенітний ліхтар або світловий купол) розташовується на стелі і забезпечує надходження природнього світла до кімнати протягом денного часу доби.
Проектувальники й архітектори давно оцінили переваги таких вікон. Вони дають змогу використовувати горищні, та й взагалі будь-які закриті приміщення зі слабким освітленням, забезпечують необхідну кількість денного світла в приміщеннях різного призначення: у промислових й торговельних будівлях, офісах, мансардах, басейнах, зимових садах тощо.
Таке вікно має забезпечувати максимально можливу природну освітленість усередині приміщень; мінімізувати втрати тепла із приміщення й унеможливити утворення конденсату на внутрішньому склі, знижувати надходження тепла у літній період від сонячної радіації й потрапляння в приміщення ультрафіолетового випромінювання. Окрім того, такі вікна мають бути міцними, щоб у випадку пошкодження склопакета не поранилися особи, що перебувають у приміщенні.
Комфорт у «ліхтарних» приміщеннях здебільшого залежить від правильно обраного заскління. При цьому не потрібні додаткові технічні засоби для запобігання утворення конденсату й зменшення витрат на кондиціонування повітря в літній період. Узимку, якщо конструкція грамотно підібрана й змонтована, прибирати сніг із заскленої поверхні не доведеться, отже, не знадобляться додаткові видатки на її обслуговування.
Зенітні ліхтарі бувають різних архітектурних форм (аркові, двосхилі, пірамідальні). Конструкція складається з купола (світлопропускальної частини) і підставки (з’єднання між куполом і покрівлею).
Купол виготовляють зі скла або склопакетів, а також акрилу, полікарбонату. Товщину матеріалу розраховують відповідно до світлових параметрів, а також до будівельних директив щодо можливого навантаження снігу, тиску вітру й впливу вогню. Купол ліхтаря може бути одношаровим, двошаровим або тришаровим. Зенітний ліхтар з багатошаровим куполом має чудову термоізоляцію, тому за звичайних умов конденсація поверхні практично неможлива.
Матеріал купола зенітного ліхтаря може бути прозорим або матовим. Для кращого переломлення світла внутрішній шар купола можна виготовити зі спеціального розсіювального скла. Випускають також ліхтарі зі спеціальним сонцезахисним покриттям купола, що не пропускає ультрафіолетові промені.
Підставка зенітного ліхтаря (фланець) є з’єднувальним елементом між куполом зенітного ліхтаря й конструкцією даху. Вона може бути круглою, квадратною, прямокутною, а також зі спеціальною витяжкою. У підставці використовують спеціальну систему кріплень, яку важко демонтувати, – вона гарантує водонепроникність і полегшує приєднання купола до підставки ліхтаря. Є два типи зенітних ліхтарів: стаціонарний (глухий) і такий, що відчиняється, причому назовні відчинити ні перший, ні другий неможливо. Ліхтар, що відчиняється, зазвичай використовують для вентиляції приміщень.
Конструктивне рішення зенітних ліхтарів передбачає можливість встановлення в різних видах покриттів, а геометрично правильна форма забезпечує стійкість, міцне кріплення й герметичність при з’єднанні з покрівлею.
Нетипові вікна
Ще одна система вікон – телескопічна, яка дає змогу за допомогою спеціальних телескопічних модулів висувати окремі частини вікна для вентиляції та очищення.
Бувають ще й вигнуті вікна, котрі, як випливає з їхньої назви, призначені для криволінійних стін. Завдяки ним, використавши вигнуте скло або відстеживши криву, при цьому віконні «грані» можуть бути пласкі, вдається виправити цей недолік.
Звичайно, типів вікон значно більше, ніж ми розглянули, проте раму для кожного з них можна виготовити із деревини.
